Розділ VI
ВІДНОСИНИ ОРГАНІЗАЦІЙ РОБОТОДАВЦІВ, ЇХ ОБ'ЄДНАНЬ З ОРГАНАМИ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ, ОРГАНАМИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ, ПРОФЕСІЙНИМИ СПІЛКАМИ, ІНШИМИ ГРОМАДСЬКИМИ ОБ'ЄДНАННЯМИ, ПІДПРИЄМСТВАМИ, УСТАНОВАМИ, ОРГАНІЗАЦІЯМИ
Стаття 27. Відносини організацій роботодавців, їх об'єднань з органами державної влади та органами місцевого самоврядування
1. Організації роботодавців, їх об'єднання, спільні представницькі органи сторони роботодавців співпрацюють з Кабінетом Міністрів України, іншими центральними органами виконавчої влади, державними колегіальними органами, місцевими державними адміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування.
2. За пропозицією Кабінету Міністрів України у засіданні Кабінету Міністрів України під час розгляду питань, що стосуються формування та реалізації державної соціальної та економічної політики, регулювання трудових, соціальних, економічних відносин, бере участь уповноважений представник спільного представницького органу сторони роботодавців національного рівня.
3. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування:
1) залучають в установленому порядку повноважних представників відповідних організацій роботодавців, їх об'єднань, спільних представницьких органів сторони роботодавців до розробки та обговорення проектів актів та рішень;
2) направляють відповідним організаціям роботодавців, їх об'єднанням на розгляд проекти нормативно-правових актів з питань формування та реалізації державної соціальної, економічної політики та регулювання трудових відносин;
3) розглядають пропозиції організацій роботодавців, їх об'єднань, спільних представницьких органів сторони роботодавців, подані у встановленому законодавством порядку, та інформують організації роботодавців, їх об'єднання, спільні представницькі органи сторони роботодавців про розглянуті пропозиції.
Стаття 28. Організації роботодавців, їх об'єднання і професійні спілки та їх об'єднання
1. Організації роботодавців, їх об'єднання визнають профспілки, їх організації, об'єднання повноважними представниками працівників і захисниками їх трудових, соціально-економічних прав і інтересів, сприяють їх діяльності.
2. Організації роботодавців, їх об'єднання взаємодіють з профспілками, їх об'єднаннями на принципах соціального діалогу.
3. Спори (конфлікти), які виникають між ними, вирішуються в порядку, передбаченому законом.
4. Організаціям роботодавців, їх об'єднанням забороняється втручатися у діяльність професійних спілок, їх об'єднань, перешкоджати у будь-якій формі та будь-якими засобами працівникам об'єднуватися у професійні спілки, їх об'єднання.
Стаття 29. Організації роботодавців, їх об'єднання та організації підприємців
1. Організації роботодавців, їх об'єднання співпрацюють з організаціями, що представляють інтереси підприємців та інших суб'єктів господарювання, їх об'єднаннями.
2. Організації роботодавців, їх об'єднання можуть брати на себе зобов'язання представляти та захищати права та законні інтереси підприємців та інших суб'єктів господарювання на всіх рівнях ведення соціального діалогу.
3. Взаємовідносини організацій роботодавців, їх об'єднань та організацій, що представляють інтереси підприємців та інших суб'єктів господарювання, їх об'єднань, можуть регулюватися окремими угодами.
Розділ VII
МАТЕРІАЛЬНЕ ТА ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЙ РОБОТОДАВЦІВ, ЇХ ОБ'ЄДНАНЬ
Стаття 30. Відрахування коштів організаціям роботодавців, їх об'єднанням
1. Роботодавці перераховують організаціям роботодавців, їх об'єднанням, членами яких вони є, створеним відповідно до цього Закону, кошти у вигляді вступних, членських та цільових внесків.
2. Сума коштів або вартість майна, добровільно перерахованих (переданих) організаціям роботодавців, їх об'єднанням, створеним відповідно до цього Закону, у вигляді вступних, членських та цільових внесків, але не більше 0,2 відсотка фонду оплати праці платника податку в розрахунку за звітний податковий рік відносяться до складу інших витрат звичайної діяльності згідно із податковим законодавством.
Стаття 31. Власність організацій роботодавців, їх об'єднань
1. У власності організацій роботодавців, їх об'єднань можуть перебувати рухоме й нерухоме майно, матеріальні та нематеріальні активи, кошти, а також інше майно, придбане на підставах, передбачених законом.
2. У власності організацій роботодавців, їх об'єднань може бути майно, що знаходиться за межами України.
3. Організації роботодавців, їх об'єднання згідно зі своїми статутами володіють, користуються і розпоряджаються майном, яке належить їм на праві власності.
Стаття 32. Джерела формування майна та коштів організацій роботодавців, їх об'єднань
1. Джерелами формування майна та коштів організацій роботодавців, їх об'єднань є:
1) вступні, членські та цільові внески;
2) пасивні доходи;
3) добровільні пожертвування;
4) безповоротна фінансова допомога.
2. Порядок формування і використання майна та коштів організацій роботодавців, їх об'єднань визначаються їх статутами або рішеннями керівних органів.
3. Контроль за їх надходженням та витрачанням здійснюють контрольно-ревізійні органи, створені відповідно до статутів організацій роботодавців, їх об'єднань.
4. Організації роботодавців, об'єднання організацій роботодавців мають право отримувати від своїх членів належне їм майно у володіння, користування на умовах і в порядку, передбачених статутами організацій роботодавців, їх об'єднань або на підставі угод.
Стаття 33. Господарська діяльність організацій роботодавців, їх об'єднань
1. Організації роботодавців, їх об'єднання з метою виконання статутних цілей та завдань мають право здійснювати необхідну господарську та фінансову діяльність шляхом створення в установленому законом порядку підприємств, установ або організацій із статусом юридичної особи, участі в їх діяльності або в інший, не заборонений законом спосіб.
Стаття 34. Гарантії майнових прав організацій роботодавців, їх об'єднань
1. Держава гарантує захист права власності організацій роботодавців, їх об'єднань.
2. Організації роботодавців, їх об'єднання мають право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної шкоди, завданої таким організаціям роботодавців, їх об'єднанням незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Розділ VIII
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТОДАВЦІВ
Стаття 35. Відповідальність за порушення законодавства про організації роботодавців
1. Особи, які перешкоджають здійсненню роботодавцями права на об'єднання в організації роботодавців, об'єднання організацій роботодавців, а також посадові та інші особи, винні в порушенні законодавства про організації роботодавців, які своїми діями або бездіяльністю перешкоджають законній діяльності організацій роботодавців, їх об'єднань, несуть відповідальність згідно із законом.
Розділ IX
МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО
Стаття 36. Міжнародні зв'язки організацій роботодавців, їх об'єднань
1. Організації роботодавців, їх об'єднання мають право здійснювати міжнародну діяльність відповідно до цього Закону, інших нормативно-правових актів та міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
2. Міжнародна діяльність організацій роботодавців, їх об'єднань відповідно до їх статутів здійснюється шляхом заснування або вступу до міжнародних організацій роботодавців, їх об'єднань, прямих міжнародних контактів і зв'язків, укладання відповідних угод, а також в інших формах, що не суперечать законодавству України, нормам і принципам міжнародного права.
Розділ X
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
2. Організації роботодавців, їх об'єднання, легалізовані на день набрання чинності цим Законом шляхом реєстрації, не потребують відповідно перереєстрації або повторного подання документів для повідомлення. Статути (положення) організацій роботодавців, їх об'єднань мають бути приведені у відповідність із цим Законом протягом п'яти років з дня набрання ним чинності. Реєстрація змін до статуту (положення), пов'язаних з набранням цим Законом чинності, здійснюється без справляння плати за реєстраційні дії протягом п'яти років з дня набрання чинності цим Законом.
3. Визнати Закон України "Про організації роботодавців" таким, що втратив чинність з набранням чинності цим Законом.
4. Внести зміни до таких законів України:
1) у Законі України "Про громадські об'єднання" (Офіційний вісник України, 2012 р., № 30, ст. 1097):
частину третю статті 3 після слів "громадських об'єднань" доповнити словами "(організацій роботодавців, професійних спілок, їх об'єднань)";
2) у Законі України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2007 р., № 29, ст. 389):
в абзаці шостому частини першої статті 1 після слів "члени громадських організацій" доповнити словами "уповноважені представники організації роботодавців, їх об'єднань";
3) у Законі України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)"(Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 34, ст. 227):
а) у частині першій статті 1 слова "власників підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також на організації власників" замінити словами "роботодавців, організації роботодавців та їх об'єднання";
статтю 1 доповнити частиною третьою такого змісту: "роботодавець - юридична (підприємство, установа, організація) або фізична особа, яка в межах трудових відносин використовує працю фізичних осіб";
б) в абзаці першому частини першої статті 3 слова "власник, підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи представник" замінити словом "роботодавець";
в абзаці другому частини першої статті 3 слова "власники, об'єднання власників або уповноважені ними органи чи представники" замінити словами "роботодавці, організації роботодавців, їх об'єднання";
в абзаці третьому частини першої статті 3 слова "власники, об'єднання власників або уповноважені ними органи (представники)" замінити словами "всеукраїнські об'єднання організацій роботодавців";
в) у частині першій статті 5 слова "власник або уповноважений ним орган (представник)" замінити словом "роботодавець";
у частині другій статті 5 слова "уповноваженого власником органу (представника)" замінити словом "роботодавця";
у частині третій статті 5 слова "власником або уповноваженим ним органом (особою)" в усіх відмінках замінити словом "роботодавцем" у відповідних відмінках; слова "власнику або" виключити;
у частині четвертій статті 5 слова "власника або відповідного вищестоящого органу управління" замінити словом "роботодавець";
г) у статтях 6, 17, 18, 19, 21, 23, 26, 27, 34 слова "власник або уповноважений ним орган (представник)" в усіх відмінках замінити словом "роботодавець" у відповідних відмінках;
4) у Законі України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 31-32, ст. 263):
у частині другій статті 3 після слів "професійних спілок" доповнити словами "організацій роботодавців, їх об'єднань";
5) у Законі України "Про професійно-технічну освіту" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 32, ст. 215):
а) абзац п'ятий частини першої статті 8 після слова "визначення" доповнити словами "разом з відповідними всеукраїнськими об'єднаннями обласних організацій";
б) частину першу статті 26 доповнити реченням такого змісту: "Професійно-технічні навчальні заклади, органи управління освітою, засновники долучають до тематичного, вихідного контролю знань, умінь та навичок учнів, слухачів, їх кваліфікаційної атестації представників роботодавців, їх організацій та об'єднань";
в) частини першу та другу статті 29 викласти в такій редакції:
"1. Підприємства, установи, організації незалежно від форм власності надають учням, слухачам професійно-технічних навчальних закладів робочі місця або навчально-виробничі ділянки для проходження виробничого навчання чи виробничої практики відповідно до укладених із професійно-технічними навчальними закладами договорів про навчально-виробничу практику. Типовий договір про навчально-виробничу практику та порядок надання робочих місць визначаються Кабінетом Міністрів України.
2. Керівники підприємств, установ, організацій несуть відповідальність за забезпечення належних умов праці та оплату праці учнів, слухачів на виробництві, дотримання правил і норм охорони праці, техніки безпеки та виробничої санітарії відповідно до укладених із професійно-технічними навчальними закладами договорів про навчально-виробничу практику";
г) в абзаці другому частини першої статті 32 після слова "випускника" доповнити словами "або професійний стандарт";
д) частину четверту статті 32 доповнити словами такого змісту: "та відповідними всеукраїнськими об'єднаннями обласних організацій роботодавців";
є) доповнити статтею 33-1 такого змісту:
"Стаття 33-1. Професійний стандарт
Професійний стандарт - затверджені в установленому порядку вимоги до кваліфікації працівників, їх компетентності, що визначаються роботодавцями і слугують основою для формування професійних кваліфікацій. Професійні стандарти співвідносяться з рівнями національної і галузевих рамок кваліфікацій і групуються за галузевими ознаками";
6) у Законі України "Про вищу освіту" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 20, ст. 134):
статтю 1 доповнити новою частиною такого змісту:
"професійний стандарт - затверджені в установленому порядку вимоги до знань, умінь та навичок випускників вищих навчальних закладів, що визначаються роботодавцями і слугують основою для формування кваліфікацій. Професійні стандарти співвідносяться з рівнями національної і галузевих рамок кваліфікацій і групуються за галузевими ознаками";
абзац другий частини третьої статті 11 після слів "освітньо-кваліфікаційні характеристики" доповнити словами "або професійні стандарти";
частину першу статті 13 доповнити абзацом другим такого змісту: "Професійний стандарт визначає компетентність випускника вищого навчального закладу, систему виробничих функцій і типових завдань діяльності, знань, умінь та навичок, необхідних для їх реалізації".
Абзац другий вважати відповідно абзацом третім;
пункт десятий частини першої статті 18 перед словами "формує і розміщує державне замовлення" доповнити словами "за участі всеукраїнських об'єднань обласних організацій роботодавців";
{Підпункт 7 пункту 4 розділу X втратив чинність на підставі Закону № 1197-VII від 10.04.2014}
8) у Законі України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 45, ст. 397):
після статті 13 доповнити статтею 13-1 такого змісту:
"Стаття 13-1. Професійні спілки, їх об'єднання та організації роботодавців, їх об'єднання
Професійні спілки, їх об'єднання визнають організації роботодавців, їх об'єднання повноважними представниками роботодавців і захисниками їх законних прав і інтересів, сприяють їх діяльності.
Професійні спілки, їх об'єднання взаємодіють з організаціями роботодавців, їх об'єднаннями на принципах соціального діалогу.
Спори (конфлікти), які виникають між ними, вирішуються в порядку, передбаченому законом.
Професійним спілкам, їх об'єднанням забороняється втручатися у діяльність організацій роботодавців, їх об'єднань".
5. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом:
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону;
забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.